Вітаємо всіх громадян колишнього срср з днем ​​перемоги над фашистською Німеччиною. Вічна пам’ять загиблим за нашу свободу, солдатам другої світової війни. Сьогоднішня стаття присвячена медаль за взяття Берліна.

 

 

 

 

Медаль «За Взятие Берлина» заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 червня 1945 Цим же Указом затверджено Положення про медалі та її опис.
Берлінська операція є завершальною і однією з найбільших військових операцій Радянських Збройних Сил у Великій Вітчизняній війні.
Гітлерівське командування прекрасно розуміло, що падіння Берліна означає кінець фашистської Німеччини. Щоб утримати місто як можна довше, на підступах до Берліну фашисти створили потужні оборонні споруди, використавши для цього не тільки вигідний рельєф місцевості (ріки, озера, канали), а й окремі будівлі, кам’яні споруди і т. п. Передній край оборони гітлерівських військ проходив по західних берегів річок Одер і Нейсе. Одер в цих місцях досягав 250 метрів в ширину і 10 метрів у глибину. Для оборонних боїв на підступах до Берліна й у самому місті гітлерівці зосередили угруповання військ, що мала в своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 танкові й 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значне кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угруповання нараховувало близько мільйона чоловік, 1500 танків, 10 400 гармат і мінометів, 3300 бойових літаків.
Саме місто також був перетворений у найсильніший укріплений район і підготовлений до ведення тривалих вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три потужні оборонних обводу, усередині міста споруджено більше 400 залізобетонних довгострокових вогневих точок, найбільші з яких представляли собою шестиповерхові підземні бункери з гарнізонами до тисячі чоловік. Берлінський гарнізон налічував у своєму складі близько 200 000 чоловік.
Радянські воїни, які мали штурмом оволодіти ворожої столицею, мали вже досвід чотирирічних боїв з фашистськими військами, били гітлерівців під Москвою і Сталінградом, на Курській дузі, звільнили Україну, Білорусію, Молдавію, Прибалтійські республіки, багато закордонних держави. Трудівники тилу оснастили Радянську Армію першокласним для того часу озброєнням і забезпечили всім необхідним для завершення розгрому ворога.
На початок Берлінської операції війська 1-го і 2-го Білоруських, 1-го Українського фронтів, частини Балтійського флоту і Дніпровської військової флотилії, на які покладалося завдання розгромити берлінську угруповання противника і опанувати в найкоротший термін Берліном, налічували в своєму складі близько 2, 5 мільйона чоловік особового складу, мали на озброєнні більше 42 000 артилерійських знарядь і мінометів, 6250 танків і САУ, 7500 бойових літаків і досягали тим самим переваги над противником: у живій силі – в 2,5 рази, в артилерії – в 4,1 рази, в авіації – в 2,3 рази.
Наступ на Берлін почалося на світанку 16 квітня 1945 Після потужної артилерійської і авіаційної Підготовки радянські піхота і танки, освітлені потужними зенітними прожекторами, перейшли в атаку з Кюстрінского плацдарму.
З самого початку наступу на Берлін бої прийняли вкрай важкий характер. Гітлерівці оборонялися з відчаєм приречених. Особливо сильний опір чинився в районі Зеєловських висот. Незважаючи на це, радянські війська продовжували просуватися вперед.
18 квітня 1945 війська 1-го Українського фронту форсували річку Шпрее і після запеклих боїв до результату 21 квітня вийшли до південного ділянці зовнішнього оборонного обводу Берліна. Війська 1-го Білоруського фронту також під кінець 21 квітня вишлц до Берліна і зав’язали бої в його передмістях.
22 квітня радянські війська увірвалися на вулиці міста, крім того, частина сил 1-го Білоруського фронту обходила Берлін з півночі і північного заходу, а 1-го Українського фронту – з півдня. 24 і 25 квітня війська цих фронтів з’єдналися західніше Берліна, не тільки замкнувши кільце оточення, а й розчленувавши вороже угруповання військ на дві частини.
З 26 квітня почалися бої з остаточного розгрому противника. Ворог відчайдушно чинив опір, використовуючи для оборони численні будівлі. Вуличні бої ускладнювалися тим, що велися нашими військами майже без підтримки танків, маневреність яких на вулицях напівзруйнованого міста значно знизилася.
Берлін горів. З ранку 30 квітня почалися запеклі бої за рейхстаг. У рейхстазі, будівля якого було пристосоване до кругової оборони, знаходився потужний гарнізон добірних есесівців. Увірвавшись в рейхстаг радянські бійці билися з ворогом за кожен поверх, кожну кімнату, кожну сходову клітку.
У ніч на 1 травня пробилися на дах рейхстагу радянські воїни М. А. Єгоров і М. В. Кантарія підняли на фронтоні цього величезного будинку Прапор Військової ради 3-ї ударної армії – Прапор Перемоги.
Однак бої в місті тривали, і лише до ранку 2 травня капітулювали залишки гарнізону рейхстагу. До 15-ї години за наказом гітлерівського командування, відданого через явну безцільності подальшого опору, повністю припинилися бойові дії військ берлінського гарнізону. Берлін впав.
У цієї грандіозної за своїми масштабами та значенням наступальної операції Радянська Армія розгромила найсильнішу угруповання ворожих військ. Тільки в полон було взято близько півмільйона ворожих солдатів і офіцерів, захоплено понад 1500 танків і штурмових гармат, 4500 літаків, 8600 гармат і мінометів.
Столиця нашої Батьківщини – Москва салютувала доблесним учасникам Берлінської операції. Багато частини і з’єднання Радянських Збройних Сил були удостоєні звання Берлінських, а для нагородження особового складу Радянської Армії і Військово-Морського Флоту за клопотанням Народного комісаріату оборони СРСР була заснована медаль «За взяття Берліна».
Згідно з Положенням про медаль «За взяття Берліна» нагородженню нею підлягають «військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту і військ НКВС – безпосередні учасники героїчного штурму і взяття … Берліна, а також організатори і керівники бойових операцій при взятті цього міста ».
Медаль «За взяття Берліна» вручалася:
– Особам, які проходили службу у військових частинах Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, НКВД, НКГБ, – командирами частин, з’єднань та начальниками установ;
– Особам, вибув зі складу Радянської Армії, Воепно-Мореко Флоту, частин НКВД та НКГБ, – крайовими, обласними, міськими та районними військовими комісарами за місцем проживання нагороджених, а вибулим з органів НКВС і НКДБ – відповідними управліннями цих наркоматів на місцях.
Підставою для вручення медалі «За взяття Берліна» були документи, що підтверджують участь у штурмі і взятті Берліна в період 22 квітня – 2 травня 1945 р., в тому числі і довідки, що видаються командирами частин, з’єднань та начальниками установ особам, які вибувають зі складу Збройних Сил СРСР.
Медаль «За взяття Берліна» після смерті або загибелі нагородженого відповідно до Постанови Президії Верховної Ради СРСР від 5 лютого 1951 залишається разом з посвідченням до неї в сім’ї нагородженого для зберігання як пам’ять.
Усього медаллю «За взяття Берліна» нагороджено понад 1 100 000 чоловік.
Медаль «За Взятие Берлина» круглая діаметром 32 мм, виготовляється з латуні. На лицьовій стороні медалі в. Центрі викарбувана напис «За взяття Берліна». По нижньому краю медалі – зображення дубового напіввінком, перевитого в середній частині стрічкою. Над написом – п’ятикутна зірочка. Медаль по лицьовій стороні облямована бортиком. На зворотному боці медалі викарбувана дата взяття Берліна радянськими військами – «2 травня 1945». Нижче – п’ятикутна зірочка. Всі написи і зображення на лицьовій і на зворотному боці медалі опуклі. У верхній частині медалі є вушко, яким медаль за допомогою кільця з’єднана з металевою п’ятикутною колодочкою, що служить для прикріплення медалі до одягу. Колодочка обтягнута шовковою муаровою лептою червоного кольору шириною 24 мм. Посередині стрічки проходять п’ять пайових смужок – три чорні і дві оранжеві.


Нам цікава ваша думка з цього приводу