навчитись не старітиНаш сучасник і співвітчизник Борис Васильович Болотов теоретично довів, що 60, 100 і, можливо, 250 років — це не межа людського життя. Пропонуємо вашій увазі уривки з його книги “Бессмертие — это реально”. Деякі положення і висновки автора здаються на перший погляд несподіваними і нетрадиційними. Хоча редакція не завжди згодна з ними, все ж вважаємо, що широкому загалу буде цікаво з ними познайомитись. Зауважмо лише, що починати оздоровлюватися “по Болотову” можна лише після того, як ви порадитеся з лікарем.

Найперше і найнеобхідніше (правило перше), вважає вчений, треба збільшити кількість молодих клітин по відношенню до кількості старих. Щоб допомогти організмові замінити старі клітини на нові, необхідно викликати виділення ферментів — пепсинів у шлунку. Для цього через 30 хвилин після їди, яка вже частково перетравилась за рахунок ферментів, що виділились, на кінчик ножа беруть близько грама кухонної солі, кладуть її на язик і через кілька хвилин ковтають солону слину. Від солі рефлекторно починає сильно виділятись шлунковий сік, що містить усі необхідні елементи для розщеплення старих клітин. Шлункові соки, потрапляючи в кров, розщеплюють практично не тільки старі клітини, а й пошкоджені (нітратами, радіонуклідами, канцерогенними речовинами тощо). Пепсиноподібні речовини крові розчиняють (розщеплюють) також ракові клітини та клітини хвороботворних організмів.

Ще в глибоку давнину з метою омолодження радили вживати в їжу рослини родини “молодило” або ті, що здатні викликати стимуляцію виділення шлункових соків. До них належать щавель, подорожник, кріп, фенхель, білоголова капуста, кропива, конюшина, морська капуста, елеутерокок, золотий корінь, лимонник, женьшень, аралія тощо.

Як користуватися цими рослинами? Рецепт дуже простий.

1. Один грам солі покласти на язик на кілька хвилин і проковтнути солону слину. Можна вживати підсолені овочі й навіть фрукти (кавуни, дині) і вершкове масло. При цьому рослинну олію бажано тимчасово виключити.

2. Після їди слід з’їсти одну-дві чайні ложки морської капусти або великий шматок солоного оселедця.

Під час їди доцільно вживати квашені овочі й фрукти. Борщ краще готувати з квашених капусти, буряка, моркви, цибулі. Рослини з родини “молодило” також краще квасити. Робиться це у такий спосіб: трилітрову банку заповнюють подрібненою рослинною сировиною, додають чайну ложку кухонної солі та 0,5 г дріжджів і ставлять на кілька днів кваситись. Вживають по одній чайній ложці під час їди.

Наведені рецепти сприяють збільшенню в крові пепсиноподібних речовин, що дуже важливо для омолодження й оздоровлення організму.

Доцільно вживати соляну кислоту, оскільки вона, так само як і сіль, зумовлює збільшення шлункових соків і, природно, пепсиноподібних речовин у крові. Зауважмо, що вживання соляної кислоти (0,1-0,3 відсотка) сприяє швидкому розсмоктуванню поліпів у шлунково-кишковому тракті. З метою стимуляції власних шлункових соків вживають гострі приправи: перець, гірчицю, хрін, аджику, кмин, корицю, м’яту тощо.

Правило друге — перетворення шлаків у солі. У людському організмі (нирках, сечовому, жовчному міхурах, у тканинах і кістках) накопичується дуже багато солей. Особливо небезпечні для життєдіяльності шлаки, що утворюються в результаті окислювальних процесів у організмі. Щоб позбавитись шлаків, їх слід розчиняти кислотами. Такими кислотами є речовини, що містяться в квашених овочах і фруктах, соках, пиві, вині, стравах із дріжджів, молочнокислих продуктах (сир, бринза, ряжанка, кисляк тощо). У боротьбі зі шлаками можна застосовувати фруктові оцти, які бажано вживати з кисляком. На склянку кисляку додають чайну ложку фруктового оцту (яблучного, виноградного тощо) і чайну ложку меду. Все це необхідно випити під час їжі один раз на день. Оцет можна додавати в чай, каву, супи, відвари. Вживаючи кислі продукти, слід відмовитись від рослинної олії, яка має сильну жовчогінну здатність і значно уповільнює процеси перетворення шлаків у солі.

Їжа має бути в цей час м’ясна або рибна, причому другі страви із м’яса і риби слід вживати першими, а лише потім — супи, борщі, навари. Доцільно вживати вироби, які містять дріжджі. Після чаю, компоту тощо треба покласти на язик кілька кристаликів солі. Це викликає реакцію шлунка і змушує його викинути кислі ферменти (пепсини).

Правило третє — виділення солей. Щоб розчинити лужні солі в організмі, слід вводити безпечні для людини луги. Такими лужними речовинами є навари деяких рослин або соки. Приміром, чай із кореня соняшника розчиняє в організмі солі. Для цього восени заготовляють товсті частини коріння, обмивають їх і сушать, як звичайно. Перед вживанням корінь подрібнюють і кип’ятять в емальованому посуді. На три літри води беруть 1 склянку подрібненого коріння і кип’ятять одну-дві хвилини. Чай випивають за два-три дні. Далі заварюють новий і п’ють протягом місяця. В цей період не можна вживати гострі та солоні приправи (приміром, оселедці) і оцет, їжа має бути малосолоною й переважно рослинною.

Добре розчиняють солі також спориш, польовий хвощ, шкірка кавуна, гарбузові хвостики, мучниця. Щоб розчинити в організмі солі, використовують соки деяких рослин, наприклад чорної редьки. Він добре розчиняє мінерали в жовчних протоках, жовчному та сечовому міхурах. Для цього 10 кг чорної редьки миють, чистять, пропускають крізь соковижималку. Одержаний сік (близько трьох літрів) зберігають у холодильнику, а жом перемішують з медом або цукром у такому співвідношенні: на 1 кг жому додають 300 г меду або 500 г цукру. Жом зберігають у теплому місці у банках під пресом, пильнуючи, щоб не з’явилась пліснява.

Сік починають пити по одній чайній ложці через годину після їди. Якщо не будуть відчуватись болі в печінці, дозу можна поступово збільшити до столової ложки, далі — до двох і згодом — до 0,5 склянки.

Слід пам’ятати, що сік редьки є досить сильним жовчогінним засобом, і якщо у жовчних шляхах накопичилось багато солей, то проходження жовчі утруднюється, і людина відчуває болі в печінці. У цьому випадку можна покласти теплу грілку. Якщо біль можна терпіти, то процедуру продовжують, поки не закінчиться сік. Далі приступають до вживання жому, який на цей час уже прокис. Жом вживають під час їди по 1-3 столових ложки, поки він не закінчиться. Зауважмо, що в цей період слід виключити зі свого раціону гострі та кислі продукти. Процедуру проводять 1-2 рази на рік.

Правило четверте — боротьба з хвороботворними бактеріями. У давнину з метою оздоровлення селезінки люди вживали квашений овес. Вівсяне борошно зброджували за допомогою дріжджів і утворене тісто давали хворому. Для лікування печінки вживали квашений горох, боби, квасолю, конюшину, люпин тощо.

Як же квасити ці рослини? Трилітрову банку заповнюють вщент зерном або подрібненою рослинною сировиною, заливають водою, додають одну чайну ложку солі, 2-3 столові ложки цукру, 1 чайну ложку сметани або 1 г дріжджів. Залишають бродити протягом 2-3 тижнів. Одержаний продукт перед вживанням ще раз подрібнюють і вживають сирим за 15 хвилин до обіду. Якщо організм буде добре окисленим, то хвороботворні процеси в ньому припиняться. Однак увага: не перекисліть середовище шлунка! У разі печії слід випити ложку 9-% оцту з 0,5 склянки води.

Правило п’яте — відновлення ослаблених органів. Автор наводить кілька оригінальних рецептів відновлення ослаблених органів.

Уразі застуджених нирок за годину до відвідання парної або сауни з’їсти 50-100 г вареної нирки тварини (краще свині), а за 10-15 хвилин до входу в парну випити 0,5-1 склянку потогінного чаю або квасу. Якщо потовиділення недостатнє, слід випити чай з багном болотяним. Пам’ятайте, що за хорошого потовиділення нирки відпочивають і швидко нарощують свій клітинний об’єм.

Після парної не можна користуватись душем і плавати в басейні, охолодження організму має бути поступовим.

Відновлення легень. За годину до процедури слід з’їсти варені легені тварини (50-100 г). Потім приймають кисневу ванну з підводним масажем. У домашніх умовах це робиться так: з кисневої подушки під тиском (за допомогою камінця) витискують кисень у наповнену ванну. Підводний масаж роблять душем, направляючи струмінь ближче до тіла. Тривалість процедури — 5—10 хвилин. Після цього п’ють квас, приготовлений за таким рецептом: 3 л води, 1 склянка оману (фіалки, листя евкаліпта, хвої сосни), 1 склянка цукру, 1 чайна ложка сметани. Зброджують протягом двох тижнів, прикривши двома-трьома шарами марлі. П’ють щодня по склянці.

Лікування шлунково-кишкового тракту. Жом, одержаний після відтискування соку з буряка (без контакту з металом), їдять протягом дня. Якщо його важко проковтнути, то роблять повітряні кульки, намазують їх сметаною і вживають. Щоб зняти запалення у шлунково-кишковому тракті, слід пити чистотіл.

У разі хвороб печінки вживають жом із кореня петрушки, коли склероз — із редьки, а у разі зниженої кислотності — з капусти або подорожника, коли хвороби легенів, — із чорної редьки або яблук. Запивають жом дистильованою водою, відстояною протягом 10 днів, або молочною сироваткою.

Лікування псоріазу, екземи, дерматозу. Передусім слід виконувати п’ять зазначених правил. У домашніх умовах шкіру живлять речовинами, що містяться у шкірі та лусці морських риб. У разі псоріазу луску промивають, сушать, подрібнюють на борошно і разом із риб’ячим жиром наносять на хворі місця. Можна також порадити за годину до бані натирати тіло риб’ячим жиром, потім протирати його столовим спиртовим оцтом. Ранки на шкірі обробляють спиртовим настоєм сухої трави і коріння чистотілу (на 0,5 л спирту додають 0,5 склянки трави і настоюють кілька днів). Після обробки чистотілом ранку змазують риб’ячим жиром або солоним свинячим салом.

© Психологія особистого розвитку


Метки: , ,

Нам цікава ваша думка з цього приводу