Мой любимый преподавательВ нашому житті велику роль відіграє кожна людина, яка зазіхає на знайомство, або співпрацю з нами…От шкода, що ми не маємо можливості у своїх юних шість років обирати ні школу, ні викладачів, не тільки через те, що нам забороняють, а й через те, що ми фізично, та зріло неспроможні це робити самостійно. Не тільки це, ми завжди залежимо від когось: у дитинстві, а  саме у немовлячому віці ми залежимо від батьків з мізинчиків пальців, до ще несформованої мізками лисої голови.

В дошкільному віці головною нашою задачею є вчасно сходити на горщик, а то лиш один невдалий випадок, один промах і ти записаний у лузера на все життя…Але ні для кого не секрет, що не менш вагомим є ставлення вихователя до нашого прогрішку, і  якщо хтось перевищив норму прогріхів, чи варто висміювати перед всіма нашу небажану нестримність? Це парости «савдепу» – принизивши когось, ми стаємо на планку вище. Ні, неправильно, аж ніяк ми не стаємо на планку вище, ми стали на людину, хоч ще настільки юну, ми стали на особистість, і планка, навпаки, відсунулась…

Як багато у нашому житті було тих, хто хотів нас затоптати, образити, принизити. І в садочку, і у школі, і на випускному, та таких випадків у нашому житті хоч греблю гати, маєш необачність їздити в метро, на тобі купу нарікань то в тебе руки, то в тебе ноги, то ще якась фігня з тобою не така. І інколи, сидиш і думаєш, ну що в мене за ноги, що з обличчям, і не дай бог ще збоку дзеркало, то там і думати не потрібно, раз побачив, і не має дзеркала.

В моєму житті, як і у кожного із нас було безліч викладачів, безліч «супутників шкільної програми», всі вони відіграли велику роль і у вихованні, і у навчанні, і само собою, у нашому особистому житті. Вони створювали нам проблеми, заважали дихати, обрубували крила, виносили нам мізки. Псували канікули своїми наріканнями на зборах, а комусь навпаки, давалась нагорода – поїхати не до бабусі у глушмань, а у Карпати, на море, санаторій, табір.

У мене такого не було, наш клас складався із компанійських двіїшників. Єдина наша радість була – восени поїхати на буряки, заробити по гривні три,а то й за так, за морозиво батрачити цілий день, але ж на уроки не піти. О! Мені було приємно бачити наших викладачів у «робі», себто в робочій формі, це якось відволікало від навчання та зближувало нас. Вони знімали окуляри, і ставали ближче і відкритіше.

Дивно, але саме цей твір спонукав мене до варіння мізків, чому?! А тому, що я п`ятдесят раз передумувала про якого вчителя писати, і той був цікавим, і той такий нічо, а от та, о!!! Гадала гадала, і ось що мені спало на думку, пригадати можна всіх, а от як їх звати, аж ніяк не змогла. Наприклад: коли ми боїмось людину, або вона викликає купу негативних емоцій, чи хочеться нам до неї звертатись? Звичайно ні! Тому і імені не запам`ятовуємо. Колись один із моїх викладачів сказав: «Якщо я з вами не пожартую, то ви мене і не зрозумієте».

Це був викладач філософії, він завжди говорив про стосунки між людьми, завжди цікаві, і завжди в тему. У школі керівник завжди грав із нами ігри підключаючи історію та право. А ще була загадкова викладачка, вона була не така як усі, щось її завжди виділяло, вона завжди була впевнена в тому, що говорила. Одягалась Світлана Василівна дуже цікаво, її манірність приваблювала і заворожувала не тільки хлопців, а й дівчат. Вона проводила наші перші окремі уроки для хлопчиків і дівчаток, навчились ми усі правда із життєвим досвідом, але мораль і чистоту сформувала прекрасно.

Пригадую математичку, яка завжди кричала на нас, що ми гній невивезений, що ми ледащі…І що я  вам скажу, в неї був талант заставити думати, навіть останній двіїшник починав мізкувати у неї на уроці. Хоч і дошку воском натирали, і клас затоплювали, вікна розмальовували, та все одно, розмаїття у нас було.Я не можу виокремити одного викладача, адже нас формували усі позитивно, негативно, добре, погано, як кому. Але я більш ніж впевнена, що вони вкладали в нас усе те, що колись не дали їм, те , що вони знали, те що нам потрібно для життя, те, без чого існувати нереально…

Мойновська Л.А. 

Джерело: http://obrazovanie-kiev.net/


Метки: ,

Нам цікава ваша думка з цього приводу