Интернет зависимость

Один китайський підліток провів в Інтернеті практично безперервно три доби, після чого батьки посадили його під домашній арешт. Тоді він спробував втекти в інтернет-кафе, зістрибнув з четвертого поверху і розбився на смерть.
Цікавий факт: ніхто з письменників-фантастів і вчених-футурологів минулого не зміг передбачити появу такого феномена, як Інтернет.

Підводні човни, літаки, автомобілі, комп’ютери, космічні кораблі, відеотелефони, атомна бомба – все це було передбачено, а от глобальна Мережа – ні. Перша згадка про неї виявляється у Вільяма Гібсона в 1983 році, коли Інтернет вже існував і стрімко розвивався. Проте такий “недогляд” по суті нічого не змінює: інтернет все глибше проникає в структуру сучасного суспільства, і, як і будь-яке нововведення подібних масштабів, породжує безліч нових питань, страхів і соціальних проблем. Так було свого часу і з телеграфом, телефоном, а потім з радіо і телебаченням. Всі, хто має відношення до сучасних інформаційних технологій, знають, напевно, скільки дурниць, міфів, а часом і відвертої маячні пов’язується у свідомості звичайного обивателя з Інтернетом. І одним з основних “соціальних” страхів, пов’язаних з Мережею, є так звана інтернет-залежність. Причому психологи досі сперечаються, чи існує взагалі в природі таке захворювання, і чи є у нього конкретні симптоми. Правда, на “пострадянському просторі” цією проблемою всерйоз ще тільки починають займатися. А от американці, маючи набагато більший колективний досвід спілкування з Мережею, вивчають феномен інтернет-залежності вже років десять. Інтернет, безсумнівно, є самим колосальним джерелом інформації, який коли-небудь знало людство. Така собі “Олександрійська бібліотека” планетарного масштабу. І це джерело не тільки інформації, але і безмежних можливостей спілкування. Друге якраз і стає своєрідною пасткою для більшості користувачів. На думку ряду психологів, постійних користувачів Інтернету можна умовно розділити на дві основні групи: тих, хто використовує Мережа для спілкування заради самого факту спілкування (91%), і тих, хто черпає з нього інформацію (все нову і нову, але далеко не завжди потрібну) – 9%. До другої групи належать майже виключно чоловіки, у першій же переважають жінки. Давно вже помічено, що хворобливої ​​залежності від Інтернету в більшій мірі схильні самотні й безробітні люди. Саме у них найбільш сильно проявляється прагнення до втечі від реальності і витіснення її з простору свідомості, вони ж в “оффлайновой” життя найбільш страждають від нестачі повноцінного спілкування. А Інтернет цю нестачу не просто компенсує, він ще й надає такі можливості, про які в реальному житті важко навіть мріяти. Наприклад, можливість абсолютно анонімного спілкування.

В результаті люди, які відчувають у повсякденному житті комунікативні труднощі, знаходять у спілкуванні через Мережу свого роду віддушину – і швидко потрапляють в залежність від нього. Ну, а про те, наскільки закомплексовані у спілкуванні наше суспільство, можна судити по великій кількості різних платних психологічних курсів і служб знайомств. Психологи, які щільно займаються проблемами впливу кіберпростору на людську психіку, виділяють наступні мотивації для занурення людини в Мережу: Проведення часу. Цей привід найбільш характерний для тих, хто користується Інтернетом в силу виробничої необхідності. Психологічна розрядка, скидання емоційної напруги. Спосіб реалізації фантазій зі зворотним зв’язком, у тому числі можливість створювати образи “Я”, відмінні від реального, своєрідне самоствердження. Пошук нових співрозмовників, що задовольняють практично будь-яким критеріям. Розширення кола спілкування. Можливість анонімних соціальних інтеракцій (спілкування).

Згідно з дослідженнями відомого американського психолога Кімберлі Янг, небезпечними сигналами (провісниками інтернет-залежності) є:

  • Нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;
  • Передчуття наступного сеансу он-лайн;
  • Збільшення часу, проведеного он-лайн;
  • Збільшення кількості грошей, що витрачаються он-лайн;

Збільшення кількості грошей, що витрачаються на оплату послуг провайдера. Мова вже розвилася інтернет-залежності можна вести в тому випадку, коли заглибленість в мережевий світ починає негативно позначатися на соціальних функціях людини. Наприклад, коли через надмірне вживання інтернет-спілкування починаються проблеми на роботі, холонуть відносини в родині.

Саме в таких випадках має сенс говорити про один з п’яти типів інтернет-залежності, які характеризуються наступним чином:

  • Кіберсексуальна залежність – непереборний потяг до відвідування порносайтів і заняття кіберсексом;
  • Пристрасть до віртуальних знайомств – надмірність знайомих і друзів в Мережі, постійні нові знайомства;
  • Нав’язлива потреба у Мережі – гра в онлайнові азартні ігри, постійні покупки у випадку, коли ви знаходите недорогой интернет магазин одежды, або участі в аукціонах, участь у різноманітних обговореннях на форумах;
  • Інформаційне перевантаження (нав’язливий web-серфінг) – нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації по базах даних і пошукових сайтів;
  • Ігрова залежність – нав’язлива гра в онлайнові комп’ютерні ігри. При цьому виділяються такі групи симптомів: 1. Психологічні симптоми: Хороше самопочуття або ейфорія за комп’ютером;
  • Неможливість зупинитися; Збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером;
  • Нехтування родиною та друзями; Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп’ютером;
  • Брехня роботодавцям або членам сім’ї про свою діяльність;
  • Проблеми з роботою чи навчанням;

2. Фізичні симптоми:

  • Синдром карпального каналу (тунельне ураження нервових стовбурів руки, пов’язане з тривалим перенапруженням м’язів);
  • Сухість в очах;
  • Головні болі по типу мігрені;
  • Болі в спині;
  • Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;
  • Нехтування особистою гігієною;
  • Розлади сну, зміна режиму сну.

 

Втім, відштовхуватися від фізичних симптомів в даному випадку, мабуть, не варто: все вищеперелічене характерно і для людей, просто довго працюють на ПК і, можливо, не мають ніякого відношення до Інтернету. В цілому, американські психологи оцінюють загальне число інтернет-залежних людей в кількості від 1 до 5% користувачів Мережі. При цьому помічена цілком певна закономірність: комп’ютерники і фахівці з мережевих технологій схильні до ризику виникнення такої залежності в набагато меншому ступені, ніж гуманітарії та люди без вищої освіти. Психологів, які б’ють тривогу з приводу розповсюдження інтернет-залежності, цілком можна зрозуміти. Якщо є хвороба, то від неї можна лікувати, а значить – отримувати непогані гроші. Але багато фахівців упевнені, що насправді інтернет-залежності як такої не існує, а Мережа – просто спосіб піти від реальності, принципово не відрізняється, наприклад, від алкоголю. Не даремно ж навіть народилося вираз “сетеголік”. А ось ще один аспект так званої інтернет-залежності. Мова йде про те, що прийнято називати відносинами поколінь. Наприклад, беручи в якості об’єкта дослідження середу учнів старших класів шкіл, психологи стикаються з масою висловлювань вчителів з приводу нібито інтернет-залежності своїх підопічних. Однак незабаром зазвичай з’ясовується, що самі вчителі в Інтернеті ніколи не були і взагалі погано уявляють, що це таке. Та ж ситуація часто виникає і з батьками. Зате від дітей скарг практично немає. Швидше цей термін використовується старшим поколінням як деякий огороджує компонент: те, що страшно, незрозуміло і чого треба остерігатися.
І наостанок – короткий тест, за допомогою якого можна визначити ступінь власної залежності від Інтернету: Чи відчуваєте ви себе стурбованим Інтернетом (чи думаєте ви про попередні он-лайн сеансах і передчуваєте чи наступні)? Чи відчуваєте ви потребу в збільшенні часу, проведеного в Мережі? Чи були у вас безуспішні спроби контролювати, обмежити або припинити використання Інтернету? Чи відчуваєте ви себе втомленим, пригніченим або роздратованим при спробах обмежити або припинити користування Інтернетом? Чи знаходитеся ви он-лайн більше, ніж припускали? Чи були у вас випадки, коли ви ризикували отримати проблеми в роботі, навчанні або в особистому житті через Інтернет? Чи траплялося Вам брехати членам сім’ї, лікарям або іншим людям, щоб приховати час перебування в Мережі? Чи використовуєте ви Інтернет для того, щоб піти від проблем або від поганого настрою (наприклад, від почуття безпорадності, провини, роздратованості або депресії)? Якщо ви дали п’ять або більше позитивних відповідей на ці питання, то ми вас вітаємо: у вас наймодніша хвороба почала XXI століття – інтернет-залежність!
Опитування свідчать, що всупереч шкідливим наслідкам Інтернет-залежності, приблизно 54% ​​хворих не хочуть зменшити час, що проводиться он-лайн. Частина з них вважають себе остаточно “підсіли” на Інтернет і нездатними кинути цю звичку. Решта 46% зробили декілька безуспішних спроб позбутися від залежності. Зазвичай в цих випадках застосовувалося обмеження самого себе деяким тимчасовим лімітом, але ці люди просто не в змозі дотримувати встановлені для себе обмеження. Після чого наступали спроби взагалі відключитися від Інтернету, викинути модем або навіть демонтувати комп’ютер з метою захистити себе від використання Мережі. Однак майже всі через деякий час усвідомлювали, що не можуть жити без Інтернету довгий час, подібно курцям, у яких виникає потреба в сигареті через деякий проміжок часу. Вони відновлювали підключення до Мережі, купували новий модем і збирали заново комп’ютер, щоб знову годинами просиджувати в Інтернеті.


Нам цікава ваша думка з цього приводу